Символічна синектика.

Символічна синектика - крок до успішного розвитку дитини

 Світ дитинства – співочий і дзвінкий, різнокольоровий і веселий, чистий і прозорий, мов джерельна вода. І чудовим є те, що саме наша професія „ вихователь” існує для того, щоб оберігати і пестити цей світ, віддавати йому своє тепло і любов. 

         Сучасному суспільству потрібні вільні, ініціативні, творчі особистості із високим рівнем розвитку духовності та інтелекту. Саме тому наша головна стратегічна мета: надання дітям обов’язкової дошкільної освіти із забезпеченням емоційного благополуччя, фізичного, психічного, інтелектуального розвитку дитини, здатної до творчого мислення, в умовах комфортного предметно – розвиваючого середовища, створеного висококваліфікованими спеціалістами.

        Педагоги  нашого закладу в постійному пошуку шляхів оновлення вдосконалення педагогічного процесу. Вихователі чутливі до продуктивних інновацій, творчо опрацьовують та адаптують до своєї групи позитивний педагогічний досвід.

    Оволодіння простими прийомами запам’ятовування, фантазування, придумування розповідей дає вихід на творчий рівень роботи. Спрямування на розвиток дитячої уяви, навчання виявляти та розв’язувати зовнішні суперечності, бачити світ у взаємозв’язку його складових, знаходити необхідні резерви для вирішення творчого завдання – це одна з методик (ТРВЗ – теорія розв’язання винахідницьких завдань), яку використовують педагоги закладу в процесі навчально-виховної роботи з дітьми.  

         Педагоги дитсадка переконалися, що активне впровадження в роботу з дітьми методу синектики сприяє формуванню потужного мислення і виховання творчої особистості, готової до розв'язування складних проблем у різних сферах діяльності.

Практика доводить, що використання ТРВЗ-методу символічної синектики, докорінно змінила стиль роботи з дітьми: вчить думати, шукати, розв'язувати проблеми самостійно, а також допомагає дорослим життєрадісно та винахідливо збуджувати інтерес дітей до творчості.

          Аналізуючи практичну діяльність вихователів з дітьми за ТРВЗ, методом символічної синектики, варто зазначити, що педагоги розпочинають знайомство із символами з перших днів на­вчального року. Спочатку дітей навчають позначати знаком, один чи кілька реальних образів, виділивши в них загальну ознаку, тобто найго­ловніше.

        На прогулянках ,під час спостережень за живими істотами і неживи­ми об'єктами, відгадуючи загадки, проводячи бесіди і використовуючи певний життєвий досвід, діти за допомогою вихователя визначають го­ловні ознаки предметів і позначають їх символами. Так складається пев­ний комплект символів.  Символи активно використовуються в роботі з формування пізнавальної активності дошкільнят,  а саме такі форми роботи:

-порівняння предметів;

-описування предметів;

-складання речень;

-заучування віршів;

-відгадування загадок;

-дидактичні ігри;

-складання казок.

ПОРІВНЯННЯ ПРЕДМЕТІВ

Мета: учити дітей порівнювати предмети за схемами, знаходити від­мінні і подібні ознаки в порівнюваних предметах, розширити словник словами «подібні» — «не подібні», «однакові» — «різні», узагальнити знання про те, що порівнювати предмети — означає знайти подібність і відмінність між ними, формувати пізнавальну активність.

Алгоритм роботи:

1. Первинне ознайомлення з предметом і його назвою.
2. Дослідження властивостей предмета:

а) колір, відтінки;

б) форма;

в) розмір;

г) властивості поверхні;

д) назва деталей предмета.,

3. Найпростіша класифікація предметів.

Спочатку педагоги вчать дітей порівнювати предмети, що відрізняються ли­ше якоюсь однією ознакою (наприклад, м'ячі або башточки однакового розміру, але різні за кольором). Потім діти порівнюють предмети однієї тематичної групи (овочі, фрукти). Після цього слід перейти до порівняння предметів різних тематичних груп. .

Отже, під час порівняння предметів дошкільники вчаться зна­ходити головні, суттєві ознаки, відрізняти їх від другорядних, не­суттєвих.

ОПИСУВАННЯ ПРЕДМЕТІВ

Мета: учити дітей складати описову розповідь за картинками-символами, збагатити словник словами, що означають назву овочів, їх якості і властивості, учити добирати синоніми, відгадувати за­гадки.

Алгоритм роботи (на прикладі теми «Помідор»):

1. Відгадування загадок про овочі.
2. Сюрпризний момент, де Незнайко приносить посилку.
3. Розглядання дітьми опорних схем.
4. Опис вихователем моркви, яка міститься в посилці, за симво­лами. '.
5. Пропозиція вихователя описати помідор, використовуючи кар-тинки-символи:

а) колір;

б) форма;

в) величина; г). смак;

д) місце вирощування; є) уживання в їжу.

6. Опис помідора дітьми.
7. Заучування загадки про помідор.

Використання схем при складанні описових розповідей допоможе дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі чим подіб­ні або чим відрізняються предмети, — а диференціювати, порівнюючи предмети за формою, величиною тощо.

Такі вправи сприяють розвитку зорового та слухового сприйняття, уваги до поняттєвого аспекту мовлення і готують дітей до самостійного описування предметів, активізують діяльність мислення дітей.

СКЛАДАННІ РЕЧЕНЬ

Мета: вправляти дітей у складанні речень за схемами, узгоджувати прикметники з іменниками в роді, числі й відмінку.

Алгоритм роботи:

1. Розгляд ілюстрації.
2. Бесіда за її змістом.
3. Складання 2—3 речень за ілюстрацією.
4. Пропозиція скласти речення за схемами.
5. Розгляд дітьми опорних схем, пояснення вихователем незрозумі­лих символів.
6. Наведення вихователем зразка складання речення.
7. Складання речень дітьми.

8. Дидактична гра «Виправ помилку».

ЗАУЧУВАННЯ ВІРШІВ

Мета: учити запам'ятовувати римований текст за допомогою сим­волів, розвивати інтонаційну виразність мовлення, пробуджувати інте­рес до світу природи.

Алгоритм роботи :

1. Читання вірша для створення емоційної атмосфери відповідно до теми твору і активізації в уяві дітей образів вітру, воріт, ко­та, сонця."
2. Розглядання дітьми опорних схем до вірша, виставлених на маг­нітній дошці. Запитання відповідно до змісту схем.
3. Читання вірша вдруге і пропозиція малятам слідкувати за по­слідовністю схем. .
4. Пояснення дітям семантики слів: «чеше», «шовкові», «муркоче».
5. Пропозиція дошкільнятам відтворити рядки вірша за опорним матеріалом.
6. Читання вірша з паузами, пропозиція дітям по черзі підказувати пропущені слова, подяка за допомогу.
7. Читання вірша самостійно (за бажанням).

Після цього слід вихователі звертають увагу дітей на помилки, яких вони при­пустилися, проаналізувати їх. Якщо рівень засвоєння матеріалу в дітей різний, то організовуються індивідуальні заняття.

ВІДГАДУВАННЯ ЗАГАДОК

Мета: учити дітей розуміти значення символів і за їх допомогою розгадувати загадки. .

Алгоритм роботи:

1. Загадування загадки, повторення її кілька разів, щоб дитина кра­ще запам'ятала і повніше виділила ознаки.
2. Аналіз загадки з привертанням уваги дитини до ознак і встанов­ленням зв'язку між ними за допомогою навідних запитань.

3. Складання схеми загадки.

4. Аналіз схеми до загадки.
5. Повторення загадки.
6. Пропозиція її відгадати.

Звичайно, такий вид роботи під силу не всім дітям, адже треба не тільки з'ясовувати ознаки предметів і встановлювати зв'язок між ними, а ще й зрозуміти значення символів, що розкривають зміст загадки.

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ

Мета: учити дітей розуміти символи, удосконалювати уявлення про способи класифікації предметів за типовими ознаками.

Алгоритм роботи:

1. Створення емоційної атмосфери.
2. Висунення дидактичного завдання.
3. Формулювання ігрового задуму.

4. Розглядання карток-символів.

5. Формулювання правила гри.

6.Розподіл виконавських дій.

7.Проведення ігрових дій.

8.Оголошення результату.

Виховне значення дидактичних ігор полягає в тому, що вони спри­яють розвитку в дітей активності, віри у свої сили. Цей напрям роботи буде ефективним, якщо його застосовувати систематично і послідовно.

СКЛАДАННЯ КАЗОК

Мета: учити дітей колективно складати нову казку за допомогою знаків-символів, розповідати створену в такий спосіб казкову оповідку, вико­ристовуючи речення різних граматичних конструкцій, виразну інтонацію.

Алгоритм роботи:

1. Створення емоційної атмосфери.
2. Пропозиція вихователя придумати казку.
3. Висловлювання дітьми своїх думок.
4. Зразок початку казкової розповіді, поданий вихователем.
5. Продовження казки дітьми.
6. Запис казки за допомогою символів.
7. Розповідання казки вихователем за символами.
8. Розповідання казки дітьми за символами.

                Якщо виникають труднощі в придумуванні окремих умовних по­значень змісту казки, можна поступово замінити їх буквеними позна­ченнями. Спочатку проводиться індивідуальне заняття з дітьми, які по­требують уточнення, систематизації знань за окремими темами, а потім індивідуально-групове, закінчується робота зі схемами-моделями на фронтальному занятті під час узагальнення знань із лексико-граматич­ної теми.

           Важливим акцентом у проведенні даної роботи стало естетичне оформлення індивідуальних карток-символів, саме індивідуальних, що забезпечують диференційний підхід до кожної дитини.

Практика засвідчує доцільність використання карток-символів під час формування пізнавальної активності дошкільників:

• символи дозволяють дитині зберігати в пам'яті набагато більшу кількість інформації;
• запропоновані в картках функції є узагальненими поняттями, які дозволяють дитині абстрагуватися. За таких умов у малюка роз­вивається логічне мислення;
• символи стимулюють розвиток уваги, сприймання, фантазії, уя­ви, активізують зв'язне мовлення;

• картки допомагають здійснювати синхронний розвиток дітей;

• під час роботи з картками-символами малюк вже не є пасивним спостерігачем або слухачем, він є центром творчої діяльності.

Отже, використання символічної синектики, ТРВЗ:

1. Допомагає не лише збагатити словниковий запас дошкільнят, але й сприяє розвитку пізнавальної активності та образного мис­лення.
2. Сприяє формуванню мовленнєвої компетенції дитини.
3. Допомагає дітям подолати сором'язливість та невпевненість.

Дошкільнята навчаються відстоювати власну точку зору, самостійно прий­мати рішення.

А це, погодьтеся, надзвичайно важлива й корис­на якість для подальшої діяльності дитини у будь-якій сфері життя